проучувати

-ую, -уєш і провча́ти і рідко проуча́ти, -а́ю, -а́єш, недок., провчи́ти, -чу́, -чи́ш і рідко проучи́ти, -учу́, -у́чиш, док., перех.

1) розм.Карати когось, щоб не допустити повторення його проступків, небажаних учинків, дій.

2) тільки док. Учити якийсь час.